1. Словник української мови в 11 томах

розложистий

РОЗЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що розло́гий.

У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи (Ю. Янов., II, 1958, 248);

Шумів у розложистих вітах каштанів теплий степовий вітер (Рибак, Що сталося .., 1947, 23);

Роги в лося величезні та розложисті (Вишня, II, 1956, 187);

Малюється в уяві купальська ніч: став, тихий плескіт води, .. співи дівочі — дзвінкі та голосні — і парубоцька розложиста пісня (Рильський, Бабине літо, 1967, 29);

Більш традиційна щодо своїх формальних ознак, більш розложиста й повільна та манера, з якою .. Ірина Вільде викладає події в романі «Сестри Річинські» (Літ. газ., 11.III 1959, 4);

— Ти, значить, — уралець? — питали солдати. — З Свердловська. З Уральських розложистих гір (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розложистий — розло́жистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розложистий — див. похилий; розлогий; широкий Словник синонімів Вусика
  3. розложистий — -а, -е. Те саме, що розлогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розложистий — РОЗЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Те саме, що розло́гий. У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи (Ю. Яновський); Шумів у розложистих вітах каштанів теплий степовий вітер (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. розложистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  6. розложистий — Розло́жистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розложистий — Розложистий, -а, -е = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Чуб. V. 1010. Розложисті роги. КС. 1898. VII. 44. Словник української мови Грінченка