розложисто
РОЗЛО́ЖИСТО. Присл. до розло́жистий.
Втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Хотк., Довбуш, 1965, 69);
Пісня летіла розложисто, бадьоро (Коп., Вибр., 1948, 122);
*Образно. Старовинне таке було собі.. місто… І кооперація в тому місті квітла буйно та розложисто... (Вишня, І, 1956, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розложисто — розло́жисто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розложисто — Присл. до розложистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розложисто — РОЗЛО́ЖИСТО. Присл. до розло́жистий. Втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Г. Хоткевич); Пісня летіла розложисто, бадьоро (О. Копиленко); * Образно. Старовинне таке було собі .. місто... Словник української мови у 20 томах