розлютовано

РОЗЛЮТО́ВАНО. Присл. до розлюто́ваний 2.

*Образно. Дніпро не вгавав — виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Грим., Дніпрострум, 1932, 32);

Б’є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто — завжди і всюди — І втома тебе не здола (Перв., І, 1958, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлютовано — розлюто́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розлютовано — Присл. до розлютований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлютовано — РОЗЛЮТО́ВАНО. Присл. до розлюто́ваний 2. * Образно. Дніпро не вгавав – виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Я. Гримайло); Б'є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто – завжди і всюди – І втома тебе не здола (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах