розлютовано
РОЗЛЮТО́ВАНО.
Присл. до розлюто́ваний 2.
* Образно. Дніпро не вгавав – виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Я. Гримайло);
Б'є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто – завжди і всюди – І втома тебе не здола (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлютовано — розлюто́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розлютовано — Присл. до розлютований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлютовано — РОЗЛЮТО́ВАНО. Присл. до розлюто́ваний 2. *Образно. Дніпро не вгавав — виром хвиль із боків Розлютовано бився об скелі (Грим., Дніпрострум, 1932, 32); Б’є [буря] розлютовано в груди: Йди, не схиляй чола! Вперто — завжди і всюди — І втома тебе не здола (Перв., І, 1958, 130). Словник української мови в 11 томах