1. Словник української мови в 11 томах

розлютіти

РОЗЛЮТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати дуже лютим; розлютитися.

Коли старий Ничипір погнав татарку робити у полі, вона [Палажка] розлютіла (Тулуб, Людолови, II, 1957, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлютіти — розлюті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розлютіти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. розлютіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати дуже лютим; розлютитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлютіти — РОЗЛЮТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати дуже лютим; розлютитися. Коли старий Ничипір погнав татарку робити у полі, вона [Палажка] розлютіла (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах