розмежувати
РОЗМЕЖУВА́ТИ див. розмежо́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмежувати — розмежува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмежувати — див. розмежовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмежувати — РОЗМЕЖУВА́ТИ див. розмежо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- розмежувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док. Словник синонімів української мови
- розмежувати — Розмежувати см. розмежовувати. Словник української мови Грінченка