1. Словник української мови в 11 томах

розметнутися

РОЗМЕТНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм.

1. Раптово широко, навстіж розчинитися.

Двері з грюкотом розметнулися, і з сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп (Гончар, III, 1959, 379).

2. рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися.

Як у п’ятницю зайнявся ранок, потоптали [русичі] половців у прах і помчали красних половчанок, розметнувшись стрілами в степах (Забіла, У.. світ, 1960, 164).

3. Розкинутися, простягтися на великому просторі.

Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов, розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря (Гончар, І, 1959, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розметнутися — розметну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розметнутися — -неться, док., розм. 1》 Раптово широко, навстіж розчинитися. 2》 рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися. 3》 Розкинутися, простягтися на великому просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розметнутися — РОЗМЕТНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм. 1. Раптово широко, навстіж розчинитися. Двері з грюкотом розметнулися, і з сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп (О. Гончар). 2. рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися. Словник української мови у 20 томах