1. Словник української мови у 20 томах

розметнутися

РОЗМЕТНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм.

1. Раптово широко, навстіж розчинитися.

Двері з грюкотом розметнулися, і з сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп (О. Гончар).

2. рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися.

Як у п'ятницю зайнявся ранок, потоптали [русичі] половців у прах і помчали красних половчанок, розметнувшись стрілами в степах (Н. Забіла).

3. Розкинутися, простягтися на великому просторі.

Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов, розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря (О. Гончар);

Довкіл, куди тільки сягає зір, розметнулись скам'янілі хвилі Карпат (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розметнутися — розметну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розметнутися — -неться, док., розм. 1》 Раптово широко, навстіж розчинитися. 2》 рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися. 3》 Розкинутися, простягтися на великому просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розметнутися — РОЗМЕТНУ́ТИСЯ, не́ться, док., розм. 1. Раптово широко, навстіж розчинитися. Двері з грюкотом розметнулися, і з сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп (Гончар, III, 1959, 379). 2. рідко. Розбігтися, розсипатися, розсіятися. Словник української мови в 11 томах