1. Словник української мови в 11 томах

розмивчастий

РОЗМИ́ВЧАСТИЙ, а, е.

1. Який легко розмивається.

Розмивчастий берег.

2. перен. Позбавлений виразності, чіткості; невиразний, неясний, нечіткий.

Уже при землі негуста рожевість проміння спліталася з голубим розмивчастим од-світом надвечірнього снігу (Стельмах, І, 1962, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмивчастий — розми́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмивчастий — -а, -е. 1》 Який легко розмивається. Розмивчастий берег. 2》 перен. Позбавлений виразності, чіткості; невиразний, неясний, нечіткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмивчастий — РОЗМИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розмивається. Розмивчастий берег. 2. перен. Позбавлений виразності, чіткості; невиразний, неясний, нечіткий. Уже при землі негуста рожевість проміння спліталася з голубим розмивчастим одсвітом надвечірнього снігу (М. Стельмах); Розмивчастий рум'янець на щоках. Словник української мови у 20 томах