1. Словник української мови в 11 томах

розмноження

РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися.

В арсеналі оргтехніки багато засобів швидкого й доброякісного розмноження інформації (Наука.., 1, 1967, 15);

Для розмноження графічного матеріалу в складі геодезичної служби треба мати фотографів і копіювальників (Інж. геод., 1959, 452);

Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (Рильський, Веч. розмови, 1964, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмноження — розмно́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмноження — [розмножеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. розмноження — -я, с. Дія за знач. розмножити, розмножувати і розмножитися, розмножуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмноження — РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися. Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (М. Рильський); Для розмноження імператорські пінгвіни виходять на лід. Словник української мови у 20 томах
  5. розмноження — Властивість організмів відтворювати собі подібних; нестатеве р. (вегетативне) через поділ, брунькування, ґемули — в нижчих тварин, спори — у грибів, вегетативні органи — в рослин; статеве... Універсальний словник-енциклопедія