розмноження
Властивість організмів відтворювати собі подібних; нестатеве р. (вегетативне) через поділ, брунькування, ґемули — в нижчих тварин, спори — у грибів, вегетативні органи — в рослин; статеве р. через поєднання двох статевих клітин (в більшості організмів яйцеклітин і сперматозоїдів) в зиготу, з якої розвивається новий організм; особливим випадком статевого р. є р. через незапліднену яйцеклітину — партеногенез. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмноження — розмно́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розмноження — [розмножеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- розмноження — -я, с. Дія за знач. розмножити, розмножувати і розмножитися, розмножуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмноження — РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися. Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (М. Рильський); Для розмноження імператорські пінгвіни виходять на лід. Словник української мови у 20 томах
- розмноження — РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися. В арсеналі оргтехніки багато засобів швидкого й доброякісного розмноження інформації (Наука.. Словник української мови в 11 томах