1. Словник української мови в 11 томах

розмокати

РОЗМОКА́ТИ, а́є, недок., РОЗМО́КНУТИ і рідко РОЗМО́КТИ, кне; мин. ч. розмо́к, ла, ло і розмо́кнув, нула, ло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м’яким або втрачати свою первісну форму.

Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (Коп., Вибр., 1948, 8);

Розмокли на кисіль книші і буханці (Г.-Арт., Байки.., 1958, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмокати — розмока́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розмокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
  3. розмокати — -ає, недок., розмокнути і рідко розмокти, -кне; мин. ч. розмок, -ла, -ло і розмокнув, -нула, -нуло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмокати — РОЗМОКА́ТИ, а́є, недок., РОЗМО́КНУТИ і рідко РОЗМО́КТИ, кне; мин. ч. розмо́к, ла, ло і розмо́кнув, нула, ло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму. Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (О. Словник української мови у 20 томах
  5. розмокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови