розмокати
розмока́ти
-ає, недок., розмокнути і рідко розмокти, -кне; мин. ч. розмок, -ла, -ло і розмокнув, -нула, -нуло; док.
Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмокати — розмока́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розмокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
- розмокати — РОЗМОКА́ТИ, а́є, недок., РОЗМО́КНУТИ і рідко РОЗМО́КТИ, кне; мин. ч. розмо́к, ла, ло і розмо́кнув, нула, ло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму. Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (О. Словник української мови у 20 томах
- розмокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
- розмокати — РОЗМОКА́ТИ, а́є, недок., РОЗМО́КНУТИ і рідко РОЗМО́КТИ, кне; мин. ч. розмо́к, ла, ло і розмо́кнув, нула, ло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м’яким або втрачати свою первісну форму. Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (Коп. Словник української мови в 11 томах