1. Словник української мови в 11 томах

розмінований

РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмінува́ти.

Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (Гончар, III, 1959, 173);

Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Перв., Дикий мед, 1963, 18);

// розміно́вано, безос. присудк. сл.

— Семене,— раптом перервала свою мову Горпина,— не лізь, ради бога, до землянки! Хто його зна, чи розміновано! (Ю. Янов., Мир, 1956, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмінований — розміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розмінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмінувати. || розміновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмінований — РОЗМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмінува́ти. Поле було розміноване на сто метрів по обидва боки шосе (О. Гончар); Варвара як уві сні їхала через зруйноване місто, по вузьких розмінованих проходах (Л. Первомайський); // розміно́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах