розмінник
РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет.
Щойно закінчено складання партії автоматичних розмінників монет для НДР (Рад. Укр., 21.I 1969, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмінник — розмі́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розмінник — -а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмінник — РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Автоматичний розмінник монет. Словник української мови у 20 томах