розмінник

РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец.

Апарат для розміну монет.

Автоматичний розмінник монет.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмінник — розмі́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розмінник — -а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмінник — РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Щойно закінчено складання партії автоматичних розмінників монет для НДР (Рад. Укр., 21.I 1969, 6). Словник української мови в 11 томах