1. Словник української мови у 20 томах

розмінний

РОЗМІ́ННИЙ, а, е.

Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей).

Розмінний банк;

Розмінна каса;

// Який використовується для розміну.

Півторагрошовики .. на Україні звались чехами і були одними з найпоширеніших розмінних монет XVII століття (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмінний — розмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмінний — -а, -е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінна каса. || Який використовується для розміну. || Якого можна розміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмінний — Розмі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. *Образно. Словник української мови в 11 томах