розмінний

розмі́нний

-а, -е.

Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінна каса.

|| Який використовується для розміну.

|| Якого можна розміняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмінний — розмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. Півторагрошовики .. на Україні звались чехами і були одними з найпоширеніших розмінних монет XVII століття (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розмінний — Розмі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. *Образно. Словник української мови в 11 томах