1. Словник української мови в 11 томах

розмінний

РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач для розміну чого-небудь (перев. грошей).

Розмінний банк; Розмінна каса;

// Який використовується для розміну.

*Образно. Купка мільярдерів і мільйонерів безконтрольно розпоряджається всім багатством капіталістичного світу, перетворює життя цілих націй в розмінну монету заради своїх корисливих цілей (Програма КПРС, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмінний — розмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмінний — -а, -е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінна каса. || Який використовується для розміну. || Якого можна розміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмінний — РОЗМІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміну чого-небудь (перев. грошей). Розмінний банк; Розмінна каса; // Який використовується для розміну. Півторагрошовики .. на Україні звались чехами і були одними з найпоширеніших розмінних монет XVII століття (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. розмінний — Розмі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)