розмінюватися
РОЗМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.
1. Обмінюватися, мінятися з кимсь ким-, чим-небудь.
2. на що і без додатка, перен., розм. Витрачати свої сили, енергію, талант та інші цінні якості на що-небудь дрібне, малозначне або не варте уваги.
Іван лежав і думав.. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (Кол., Терен.., 1959, 206);
Лає себе Малинін за те, що в Безкоровайному помилився. Думав, що з нього буде хороший комсомольський вожак, а він на дрібниці розмінявся (Хижняк, Невгамовна, 1961, 293);
І скаже суд: «Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту?» (Рильський, Поеми, 1957, 207).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмінюватися — розмі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмінюватися — -ююся, -юєшся, недок., розмінятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Обмінюватися, мінятися з кимсь ким-, чим-небудь. 2》 на що і без додатка, перен., розм. Витрачати свої сили, енергію, талант та інші цінні якості на що-небудь дрібне, малозначне або не варте уваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмінюватися — РОЗМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. ким, чим і без дод. Обмінюватися, мінятися з кимсь ким-, чим-небудь. Моя невісточка не захотіла розмінюватися кіньми (Б. Словник української мови у 20 томах
- розмінюватися — розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту). Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги. Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П. Фразеологічний словник української мови
- розмінюватися — МІНЯ́ТИСЯ (робити взаємний обмін), ОБМІ́НЮВАТИСЯ, РОЗМІ́НЮВАТИСЯ (з кимсь ким-, чим-небудь); ЗАМІНЯ́ТИСЯ, ЗАМІ́НЮВАТИСЯ (поступатися місцем комусь, чомусь); ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ (ким-небудь іншим; один з одним або місцем з кимсь, чимсь... Словник синонімів української мови