1. Словник української мови в 11 томах

розмічальний

РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь.

Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (Стол.-буд. справа, 1957, 96);

Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків. На майданчику — розмічальні кілки (Веч. Київ, 10.II 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмічальний — розміча́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмічальний — -а, -е. Признач. для розмічання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмічальний — РОЗМІЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розмічання чого-небудь. Вимірювальні і розмічальні інструменти треба систематично оглядати, ремонтувати їх при пошкодженні (з навч. літ.); Навкруги степ, пісок. Осіння негода. Кілька тимчасових будиночків. На майданчику – розмічальні кілки (з газ.). Словник української мови у 20 томах