1. Словник української мови в 11 томах

розмічання

РОЗМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розміча́ти.

Роботи по укладанню водопровідних труб починають з розмічання осі траси трубопроводу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 323);

Розмічання виконують на розмічальній плиті, на якій розміщують розмічувану деталь (Практ. з машинозн., 1957, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмічання — розміча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмічання — -я, с. Дія за знач. розмічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмічання — РОЗМІЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розміча́ти. Роботи з укладання водопровідних труб починають з розмічання осі траси трубопроводу (з наук. літ.); Розмічання виконують на розмічальній плиті, на якій розміщують розмічувану деталь (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах