1. Словник української мови в 11 томах

розмічений

РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмі́тити;

// розмі́чено, безос. присудк. сл.

Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (Рад. Укр., 4.ХІІ 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмічений — розмі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розмічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмітити. || розмічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмічений — РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмі́тити. АКВАДРОМ – акваторія, як правило, незначної глибини, де розмічені й позначені буйками дистанції для змагань із судномоделізму (з наук. літ.); // розмі́чено, безос. пред. Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (з газ.). Словник української мови у 20 томах