розмічений
розмі́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розмітити.
|| розмічено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмічений — розмі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розмічений — РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмі́тити. АКВАДРОМ – акваторія, як правило, незначної глибини, де розмічені й позначені буйками дистанції для змагань із судномоделізму (з наук. літ.); // розмі́чено, безос. пред. Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- розмічений — РОЗМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмі́тити; // розмі́чено, безос. присудк. сл. Чітко, як на військових картах, розмічено площі для кожної ланки (Рад. Укр., 4.ХІІ 1961, 2). Словник української мови в 11 томах