1. Словник української мови в 11 томах

розношувати

РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех.

1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття).

— Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, — кажу я Яшкові (Панч, На калин. мості, 1965, 11).

2. тільки док., перев. безос., розм. Почати ходити де-небудь, робити щось (уживається перев. при висловленні незадоволення з приводу чиїх-небудь дій).

[Явдоха (з другої хати):] Тату! тату! Борщ давно вже на столі стигне. [Xрапко:] От розносило їх! (Мирний, V, 1955, 141).

◊ Лиха́ (недо́бра) [годи́на] розноси́ла; Ли́хо розноси́ло кого — хтось ходить де-небудь, робить щось (уживається перев. при висловленні незадоволення з приводу чиїх-небудь дій).

— Так, так… Де ж уночі розносила його лиха година? Послав серед ночі хлопця (Мирний, III, 1954, 58);

— Що там таке? От їх достобіса! Недобра їх розносила, Мов справді за ділом (Шевч., І, 1963, 35);

[Кукса (уздрів Дранка):] Чого це ви, сусіде, так радієте? [Дранко:] А вас яке лихо розносило, що танцюєте? (Кроп., І, 1958, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розношувати — розно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розношувати — див. нести Словник синонімів Вусика
  3. розношувати — -ую, -уєш, недок., розносити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). 2》 тільки док., перев. безос., розм. Почати ходити де-небудь, робити щось (уживається перев. при висловленні невдоволення з приводу чиїх-небудь дій). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що. 1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). – Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, – кажу я Яшкові (П. Панч). 2. тільки док., перев. безос. Словник української мови у 20 томах
  5. розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови
  6. розношувати — Розно́шувати, -шую, -єш гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154. Словник української мови Грінченка