розношувати
Розно́шувати, -шую, -єш
гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розношувати — розно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розношувати — див. нести Словник синонімів Вусика
- розношувати — -ую, -уєш, недок., розносити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). 2》 тільки док., перев. безос., розм. Почати ходити де-небудь, робити щось (уживається перев. при висловленні невдоволення з приводу чиїх-небудь дій). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що. 1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). – Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, – кажу я Яшкові (П. Панч). 2. тільки док., перев. безос. Словник української мови у 20 томах
- розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови
- розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). — Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, — кажу я Яшкові (Панч, На калин. мості, 1965, 11). Словник української мови в 11 томах