1. Словник української мови в 11 томах

розорюваний

РОЗО́РЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розо́рювати¹.

Розорювані піскові.. грунти.. відрізняються малою стійкістю проти розвіювання (Хлібороб Укр., 6, 1969, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розорюваний — розо́рюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розорюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розорювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розорюваний — РОЗО́РЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розо́рювати¹. Розорювані піскові .. ґрунти .. відрізняються малою стійкістю проти розвіювання (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах