1. Словник української мови в 11 томах

розпалюваний

РОЗПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розпа́лювати.

В часи страхітливої національної польсько-української ворожнечі, розпалюваної буржуазією обох націй, він мав мужність без вагання подати дружню руку передовим українським письменникам (Рад. літ-во, 2, 1963, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалюваний — розпа́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпалюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розпалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпалюваний — РОЗПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпа́лювати. Розпалюваний вогонь; Розпалювана ворожнеча. Словник української мови у 20 томах