1. Словник української мови в 11 томах

розпалювання

РОЗПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́лювати.

Вентилятор розпалювання приводиться в рух електромотором (Автомоб., 1957, 106);

Імперіалістична реакція широко використовує шовінізм і расизм для розпалювання націоналістичних і расових конфліктів (Програма КПРС, 1961, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалювання — розпа́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпалювання — -я, с. Дія за знач. розпалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпалювання — РОЗПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́лювати. Жіноча стать до розпалювання вогню ходила в поле шукати різних трав .. Найголовніші з них були: іванів цвіт, лопух, богородська трава і ведмеже вухо (О. Воропай); Вентилятор розпалювання приводиться в рух електромотором (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах