розписуватися
РОЗПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док.
1. Ставити свій підпис (перев. для посвідчення чого-небудь); підписуватися.
Жандарм розписувався в книзі та про щось гомонів з тюремними вартовими (Досв., Вибр., 1959, 159);
[Xрапко:] Ох! Як же мені розписатися, коли я не можу звестися (Мирний, V, 1955, 202);
Ягідка зовсім неписьменний. Не вмів навіть розписатись (Гончар, III, 1957, 343);
// перен., розм. Брати на себе відповідальність за когось або виступати від чийого-небудь імені.
Як сміла Карташ таке написати? Чому вона всюди розписується за неї? (Собко, Стадіон, 1954, 310);
[Ганна:] Не розписуйся за всіх. Марино, коли не знаєш, що на душі у кожного (Корн., II, 1955, 83).
2. перен., розм. Мимоволі засвідчувати що-небудь, перев. неприємне, небажане для себе.
— Соціаліст з нього дуже непевний, це — ясно. Сам він власноручно в цьому розписався своїм виступом (Головко, II, 1957, 521);
[Xрипун:] Ви розписались в своїй дурості. Я Командуючому доповів, і він зі мною згоден (Корн., II, 1955, 11).
3. з ким і без додатка, розм. Реєструвати свій шлюб з ким-небудь.
— Мамо, ходіть додому, бо Іван написав і поніс у сільраду заяву, щоб з Галею розписатись (С. Ол., З книги життя, 1968, 88).
4. перев. док., розм. Надмірно захопитися писанням чого-небудь.
В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (Коцюб., III, 1956, 223);
Думав написати коротку цидулку, а розписався, в ліжку лежачи, на цілу купу (Еллан, II, 1958, 208).
5. тільки недок. Пас. до розпи́сувати 3.
У XIX і на початку XX ст. на Поділлі, Київщині та Полтавщині розписувалися господарські речі, зокрема вози та сани (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 99).
Значення в інших словниках
- розписуватися — розпи́суватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розписуватися — -уюся, -уєшся, недок., розписатися, -пишуся, -пишешся, док. 1》 Ставити свій підпис (перев. для посвідчення чого-небудь); підписуватися. || перен., розм. Брати на себе відповідальність за когось або виступати від чийого-небудь імені. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розписуватися — 1. підписувати, підписати, попідписувати 2. це багато писати Словник чужослів Павло Штепа
- розписуватися — РОЗПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док. 1. Ставити свій підпис (перев. для посвідчення чого-небудь); підписуватися. Словник української мови у 20 томах
- розписуватися — підпи́суватися (розпи́суватися) / підписа́тися (розписа́тися) обома́ рука́ми під чим. Охоче і повністю погоджуватися з чим-небудь, виявляти свою повну згоду. Я з задоволенням прочитав дисертацію і обома руками підписуюсь під її науковими висновками (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- розписуватися — ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). Словник синонімів української мови
- розписуватися — Розпи́суватися, -пи́суюся, -пи́суєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)