1. Словник української мови в 11 томах

розплатаний

РОЗПЛА́ТАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розплата́ти.

Я розплющив очі й побачив на тихому плесі широко розплатані неживі крила [лебедя] і занурену шию (Наука.., 7, 1971, 49).

2. у знач. прикм. Те саме, що розпла́станий 2.

Ось у головні ворота цієї фортеці навесні 1942 року й заїхав вантажний «Бенц», у кузові-будці якого лежало розплатаних четверо «смертників» (Ле, Право.., 1957, 195);

Одуд лежав розплатаний, готовий прийняти ворога (Гур., Друзі.., 1957, 224);

Він підвівся на човні, і хлопчаки радісно обнялися над розплатаною щукою, що важко підіймала півмісяці жабрів (Стельмах, І, 1962, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплатаний — розпла́таний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розплатаний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розплатати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що розпластаний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплатаний — РОЗПЛА́ТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розплата́ти. Я розплющив очі й побачив на тихому плесі широко розплатані неживі крила [лебедя] і занурену шию (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм. Те саме, що розпла́станий... Словник української мови у 20 томах