розпливчатий
РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ, а, е. Те саме, що розпли́вчастий.
Поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги (Вас., І, 1959, 179);
Вона сама мовби глянула збоку на себе, на своє широке розпливчате обличчя (Гончар, І, 1954, 497);
Внутрішній край цих кіл [навколо місяця або сонця] здебільшого буває червоного кольору, різко окреслений, а зовнішній — фіолетового, більш розпливчатий (Наука.., 5, 1958, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпливчатий — розпли́вчатий прикметник Орфографічний словник української мови
- розпливчатий — -а, -е. Те саме, що розпливчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпливчатий — РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ, а, е. Те саме, що розпли́вчастий. Поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги (С. Васильченко); Вона сама мовби глянула збоку на себе, на своє широке розпливчате обличчя (О. Словник української мови у 20 томах
- розпливчатий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови