1. Словник української мови в 11 томах

розплід

РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец.

1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися.

Розплід овець.

На ро́зплі́д — для розведення, одержання приплоду.

— Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову. — А мені коли б пару гусей на розплід (Коцюб., II, 1955, 77).

2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.

У весняно-літній період у комірках стільників вулика є ще й розплід, з якого розвиваються робочі бджоли або трутні (Бджільн., 1956, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплід — ро́зплі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розплід — розплоду, ч., спец. 1》 Дія за знач. розплодити і розплодитися. На розплід — для розведення, одержання приплоду. 2》 Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплід — Розрід, плека, завод Словник чужослів Павло Штепа
  4. розплід — РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец. 1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися. Розплід овець. 2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок. Словник української мови у 20 томах
  5. розплід — Ро́зплі́д, -ло́ду, -ло́дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)