розплідник
РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч.
1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.
Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 42);
Світову славу здобули племінні бджоли, виведені в розплідниках Радянського Союзу (Ком. Укр., 2, 1966, 80).
2. перен. Те, що є місцем зосередження або джерелом чого-небудь; розсадник.
— Буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства.., — шепнув на вухо Замойському Валентин Калиновський (Тулуб, Людолови, II, 1957, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплідник — розплі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розплідник — (злочинности) розсадник, (рослин — ще) садова шкілка, з. садібня. Словник синонімів Караванського
- розплідник — -а, ч. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Ю. Словник української мови у 20 томах
- розплідник — РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Словник синонімів української мови