1. Словник української мови у 20 томах

розплідник

РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч.

1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.

Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Ю. Смолич);

Світову славу здобули племінні бджоли, виведені в розплідниках (з публіц. літ.);

Як стверджує “Книга рекордів Гіннеса”, найбільший у світі крокодил живе в Таїланді в крокодилячому розпліднику міста Самутпракан (з газ.).

2. перен. Те, що є місцем зосередження або джерелом чого-небудь; розсадник.

– Буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства.., – шепнув на вухо Замойському Валентин Калиновський (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплідник — розплі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розплідник — (злочинности) розсадник, (рослин — ще) садова шкілка, з. садібня. Словник синонімів Караванського
  3. розплідник — -а, ч. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розплідник — РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Словник синонімів української мови
  5. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах