розплідник

РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Франко); — І буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства з крулевської псарні (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплідник — розплі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розплідник — (злочинности) розсадник, (рослин — ще) садова шкілка, з. садібня. Словник синонімів Караванського
  3. розплідник — -а, ч. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розплідник — РОЗПЛІ́ДНИК, а, ч. 1. Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин. Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах