1. Словник української мови в 11 томах

розполовинити

РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам.

Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розполовинити — розполови́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати. Словник української мови у 20 томах