розполовинити
розполови́нити
-ню, -ниш, док., перех., розм.
Розрубати, розбити навпіл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розполовинити — розполови́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ див. розполови́нювати. Словник української мови у 20 томах
- розполовинити — РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розрубати, розбити пополам. Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (Мур., Бук. повість, 1959, 238). Словник української мови в 11 томах