1. Словник української мови в 11 томах

розпросторюватися

РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПРОСТО́РИТИСЯ, иться, док.

1. Простягатися в різних напрямах, займаючи великий простір.

Степ ширшає, розпросторюється після нічної мли (Гончар, Тронка, 1963, 314);

Привільно розпросторившись по всій заплаві, мерехтіла річка (Коз., Сальвія, 1959, 216);

// Широко розкидатися, розсуватися.

Широкі її віти далеко розпросторились в сторони (Мирний, IV, 1955, 141).

2. перен., рідко. Розповсюджуватися, поширюватися.

Глухий бренькіт від того йде понад землею, розпросторюється в холодному та густому повітрі (Мирний, IV, 1955, 299);

Там, у Полтавськім, у Гадяцькім, Роменськім і других повітах розпросторилась тапіа rеligiosa (Л. Укр., V, 1956, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпросторюватися — розпросто́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпросторюватися — див. рости Словник синонімів Вусика
  3. розпросторюватися — -юється, недок., розпросторитися, -иться, док. 1》 Простягатися в різних напрямах, займаючи великий простір. || Широко розкидатися, розсуватися. 2》 перен., рідко. Розповсюджуватися, поширюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпросторюватися — РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПРОСТО́РИТИСЯ, иться, док. 1. Простягатися в різних напрямах, займаючи великий простір. Степ ширшає, розпросторюється після нічної мли (О. Гончар); Привільно розпросторившись по всій заплаві, мерехтіла річка (В. Словник української мови у 20 томах
  5. розпросторюватися — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ... Словник синонімів української мови