розпурхуватися
РОЗПУ́РХУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, недок., РОЗПУ́РХАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся і РОЗПУ́РХНУТИСЯ, неться, немося, нетеся, док., розм., рідко.
1. Розлітатися в різні боки (про птахів).
Голуби були свійські і розпурхувались лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри.., 1958, 517);
// перен. Швидко розбігатися в різні боки (про людей).
— Славно, славно! — закричали товариші і миттю, мов нічні сови, розпурхнулися по лісі (Фр., V, 1951, 68).
2. тільки док. Почати дуже пурхати.
— Як пішов горобчик танцювати — Розпурхався, розцвіркався, Наступив сові на лапи (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 421).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпурхуватися — розпу́рхуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розпурхуватися — -ується, -уємося, -уєтеся, недок., розпурхатися, -ається, -аємося, -аєтеся і розпурхнутися, -неться, -немося, -нетеся, док., розм., рідко. 1》 Розлітатися в різні боки (про птахів). || перен. Швидко розбігатися в різні боки (про людей). 2》 тільки док. Почати дуже пурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпурхуватися — РОЗПУ́РХУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, недок., РОЗПУ́РХАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся і РОЗПУ́РХНУТИСЯ, неться, немося, нетеся, док., розм., рідко. 1. Розлітатися в різні боки (про птахів). Словник української мови у 20 томах