розпурхуватися

РОЗПУ́РХУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, недок., РОЗПУ́РХАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся і РОЗПУ́РХНУТИСЯ, неться, немося, нетеся, док., розм., рідко.

1. Розлітатися в різні боки (про птахів).

Голуби були свійські і розпурхувались лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде);

// перен. Швидко розбігатися в різні боки (про людей).

– Славно, славно! – закричали товариші і миттю, мов нічні сови, розпурхнулися по лісі (І. Франко).

2. тільки док. Почати дуже пурхати.

– Як пішов горобчик танцювати – Розпурхався, розцвіркався, Наступив сові на лапи (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпурхуватися — розпу́рхуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпурхуватися — -ується, -уємося, -уєтеся, недок., розпурхатися, -ається, -аємося, -аєтеся і розпурхнутися, -неться, -немося, -нетеся, док., розм., рідко. 1》 Розлітатися в різні боки (про птахів). || перен. Швидко розбігатися в різні боки (про людей). 2》 тільки док. Почати дуже пурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпурхуватися — РОЗПУ́РХУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, недок., РОЗПУ́РХАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся і РОЗПУ́РХНУТИСЯ, неться, немося, нетеся, док., розм., рідко. 1. Розлітатися в різні боки (про птахів). Словник української мови в 11 томах