1. Словник української мови в 11 томах

розпустуватися

РОЗПУСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами.

— Пане директоре! — виступив один із їхнього гурту наперед, — що ваші студенти розпустувалися дуже — це правда (Вас., І, 1959, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпустуватися — розпустува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпустуватися — -уюся, -уєшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпустуватися — РОЗПУСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Захопитися пустуванням, пустощами. – Пане директоре! – виступив один із їхнього гурту наперед, – що ваші студенти розпустувалися дуже – це правда (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах