1. Словник української мови в 11 томах

розпутствувати

РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпутствувати — розпу́тствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпутствувати — -ую, -уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпутствувати — РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати. Словник української мови у 20 томах
  4. розпутствувати — РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИ розм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИ заст. (вести розпусне статеве життя). — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай — мало б мені було нужди... Словник синонімів української мови