розрубати
РОЗРУБА́ТИ див. розру́бувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрубати — розруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розрубати — див. розрубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрубати — РОЗРУБА́ТИ див. розру́бувати. Словник української мови у 20 томах
- розрубати — розру́бувати / розруба́ти ву́зол (вузли́) чого і без додатка. Рішуче й остаточно розв’язувати що-небудь складне, заплутане. Зі сторінок наших книг майже зовсім зник герой- надлюдина... Фразеологічний словник української мови
- розрубати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розрубати — Розрубати см. розрубувати. Словник української мови Грінченка