1. Словник української мови в 11 томах

розруйновувати

РОЗРУЙНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що руйнува́ти.

Крізь розчинені навстіж двері видно етажерку з книжками та високе ліжко з горою білосніжних подушок, що їх мати рідко й розруйновує, бо влітку найчастіше вона спить на оцій канапці (Гончар, Тронка, 1963, 102);

[Єгиптянин:] А ти? Що б ти зробив, якби ти вільним став? [Гебрей:] Я! Що зробив би я? Розруйнував би усі ті храми ваші й піраміди! (Л. Укр., II, 1951, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розруйновувати — розруйно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розруйновувати — -ую, -уєш, недок., розруйнувати, -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що руйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розруйновувати — РОЗРУЙНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Те саме, що руйнува́ти. Зоставшись один, думав свою думу без кінця: “виходить: таки справді панують найчортячіші вороги неба і вірних; розруйновують життя і серця” (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розруйновувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. розруйновувати — Розруйно́вувати, -но́вую, -но́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)