розряджатися
РОЗРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., РОЗРЯДИ́ТИСЯ, ря́диться, док.
1. Звільнятися від заряду внаслідок пострілу або вибуху; ставати розрядженим (про вогнепальну зброю, міну, бомбу, снаряд і т. ін.).
Чути, як.. б’ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, без людей, автоматично розряджаючись і знову автоматично заряджаючись (Гончар, III, 1959, 365);
— Пам’ятайте: найменший непослух, .. підозрілий рух — і в ту ж мить наші револьвери розрядяться у ваші голови (Трубл., II, 1955, 415);
*Образно. Існують вулкани, які час від часу розряджаються надзвичайно спустошливими виверженнями (Наука.., 6, 1958, 56).
2. Втрачати електричний заряд (заряди).
Заряджене тіло, перебуваючи в іонізованому газі, притягає до себе вільні заряди протилежного знака, які і нейтралізують заряди на тілі, внаслідок чого це тіло розряджається (Курс фізики, III, 1956, 61);
Щохвилини сотнями блискавок розряджається величезна енергія грозових хмар (Веч. Київ, 5.I 1968, 2).
3. перен. Послаблятися або зникати (про напруженість чого-небудь).
Спазми здавили Романові горло, і нервове напруження цілої ночі розрядилось нарешті (Головко, II, 1957, 613);
Тягуча й зрадлива тиша в кімнаті розрядилася дужим сміхом (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 233).
4. тільки недок. Пас. до розряджа́ти¹.
РОЗРЯДЖА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., РОЗРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ря́дишся, док., розм. Дуже гарно, пишно вбиратися, одягатися.
Він знав її дівкою здоровою, повновидою,.. сьогодні розрядиться, а завтра ще лучче [краще] (Кв.-Осн., II, 1956, 459);
[Палажка:] Він, наче снігур той, розрядився!.. (Мирний, V, 1955, 251).
Значення в інших словниках
- розряджатися — розряджа́тися 1 дієслово недоконаного виду позбавлятися заряду; позбавлятися напруженості розряджа́тися 2 дієслово недоконаного виду пишно одягатися розм. Орфографічний словник української мови
- розряджатися — I -ається, недок., розрядитися, -рядиться, док. 1》 Звільнятися від заряду внаслідок пострілу або вибуху; ставати розрядженим (про вогнепальну зброю, міну, бомбу, снаряд і т. ін.). 2》 Втрачати електричний заряд (заряди). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розряджатися — РОЗРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., РОЗРЯДИ́ТИСЯ, ря́диться, док. 1. Звільнятися від заряду внаслідок пострілу або вибуху; ставати розрядженим (про вогнепальну зброю, міну, бомбу, снаряд і т. ін.). Чути, як .. б'ють німецькі самоходи. Словник української мови у 20 томах
- розряджатися — СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови