розрідження

РОЗРІ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розріди́ти, розрі́джувати і розріди́тися, розрі́джуватися 1, 2.

В насадженнях невдалої конструкції, при надмірному розрідженні,.. відбувається наступ степу на ліс, і насадження поступово відмирає (Бот. ж., X, 4, 1953, 53);

Перегрівання двигунів спричинює розрідження мастильних матеріалів (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 48);

У барокамерах відтворювалось розрідження, близьке до природного космічного вакууму (Веч. Київ, 22.I 1969, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрідження — розрі́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розрідження — -я, с. Дія і стан за знач. розрідити, розріджувати і розрідитися, розріджуватися 1), 2). Розрідження кістки — те саме, що остеопороз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрідження — РОЗРІ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розріди́ти, розрі́джувати і розріди́тися, розрі́джуватися 1, 2. У насадженнях невдалої конструкції, при надмірному розрідженні, .. відбувається наступ степу на ліс, і насадження поступово відмирає (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах