1. Словник української мови в 11 томах

розсвітання

РОЗСВІТА́ННЯ, я, с., поет. Розсвіт.

Прощай, годино розсвітання За вічним снігом на горі, І явори над Алазанню, Як вартові богатирі (Мал., Звенигора, 1959, 25);

Ти мене кличеш звечора й зрання, Ти мене кличеш пізньої ночі, Ти мене кличеш в ясне розсвітання, Думи мені повіряєш пророчі (Забашта, Квіт.., 1960, 70);

І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (Ус., На.. берегах, 1951, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсвітання — розсвіта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розсвітання — див. ранок Словник синонімів Вусика
  3. розсвітання — -я, с., поет. Розсвіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсвітання — РОЗСВІТА́ННЯ, я, с., поет. Розсвіт. Прощай, годино розсвітання За вічним снігом на горі, І явори над Алазанню, Як вартові богатирі (А. Словник української мови у 20 томах
  5. розсвітання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови