розсвітання
РОЗСВІТА́ННЯ, я, с., поет.
Розсвіт.
Прощай, годино розсвітання За вічним снігом на горі, І явори над Алазанню, Як вартові богатирі (А. Малишко);
Ти мене кличеш звечора й зрання, Ти мене кличеш пізньої ночі, Ти мене кличеш в ясне розсвітання, Думи мені повіряєш пророчі (Л. Забашта);
І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсвітання — розсвіта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсвітання — див. ранок Словник синонімів Вусика
- розсвітання — -я, с., поет. Розсвіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсвітання — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
- розсвітання — РОЗСВІТА́ННЯ, я, с., поет. Розсвіт. Прощай, годино розсвітання За вічним снігом на горі, І явори над Алазанню, Як вартові богатирі (Мал. Словник української мови в 11 томах