1. Словник української мови в 11 томах

розсильна

РОЗСИ́ЛЬНА, ної, ж. Жін. до розси́льний.

Він розшукав розсильну депо Аню Степову (Бойч., Молодість, 1949, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсильна — розси́льна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розсильна — -ної. Жін. до розсильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсильна — РОЗСИ́ЛЬНА, ної, ж. Жін. до розси́льний. Він розшукав розсильну депо Аню Степову (О. Бойченко). Словник української мови у 20 томах